Відділення наук про Землю НАН України

Інститут проблем природокористування та екології НАН України

Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка

Національна металургійна академія України

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників V міжнародної молодіжної наукової конференції «Довкілля-ХХІ»

 


 

 

 

Відділення наук про Землю НАН України, Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Полтавський національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка, Національна металургійна академія України, при підтримці Дніпропетровських облдержадміністрації і обласної ради, провели 6-9 жовтня 2010 р. п’яту міжнародну молодіжну наукову конференцію «Довкілля-ХХІ».

Державна реєстрація конференції в  УкрІНТЕІ за № 199   від 15.04.2010р.

В конференції прийняли участь 150 молодих науковців і студентів, надійшло близько 100 тез доповідей від молодих науковців, аспірантів, студентів 7 країн світу (Великобританія, Індія, Іран, Польща, Росія, Україна, Філіппіни). Подані матеріали присвячені основним напрямам роботи конференції, серед яких:  проблеми переходу регіонів на засади сталого розвитку; моніторинг навколишнього середовища, методи та форми контролю стану екосистем; екологічна та техногенна безпека, нормування антропогенних навантажень; екологічне виховання та освіта, громадський рух за перехід до сталого розвитку. На їх основі для  учасників було видано Збірник матеріалів конференції.

Важливою особливістю конференції є спільна участь в її організації і проведенні Полтавського національного технічного університету ім.Ю.Кондратюка, Національної металургійної академії України - визначних учбових закладів Міносвіти і науки України, що сприяє поглибленню і розширенню відносин між академічною і університетською наукою у вирішенні нагальних проблем сталого розвитку країни, залученню молоді до активної творчої роботи у науці.

Конференція підтвердила високий науковий  і організаційний рівень цього заходу, наявність значної кількості молодих фахівців, які обіймаються проблемами сталого розвитку як безальтернативного шляху людської цивілізації у ХХІ сторіччі, засвідчила їх бажання поглиблювати і поширювати свої знання у цьому напрямі, сприяти впровадженню своїх розробок у практичні форми реалізації. Серед них -  слушні пропозиції щодо інструментального забезпечення стимулювання сталого розвитку (Луцьк), застосування екологічного аудиту у таких моделях (Сімферополь), втілення екологічних принципів управління матеріальними потоками (Суми), напрямків удосконалення еколого-економічного механізму раціонального природо-користування (Дніпропетровськ) та інші. На окремій секції були заслухані доповіді молодих учених і студентів Національної металургійної академії України, присвячені вирішенню актуальних завдань металургійного виробництва з урахуванням принципів сталого розвитку територій.

Видані оргкомітетом матеріали конференції дозволять фахівцям з боку влади і науки пізнати різномаїтність інтересів молоді у знаннях про природу, підтримувати їх пошуки і розробки на цьому шляху, а також залучати до розв’язання актуальних завдань з природничих наук якомога більше молоді. Бо як свідчить практика, сьогодні на природничих напрямах навіть найпрестижніших українських університетів конкурсу або немає  зовсім, або він символічний, коли беруть усіх, хто приніс документи.

На активність молоді у вирішенні наукових завдань суттєво впливає відсутність коштів на проведення досліджень, обмін науковою інформацією, участь у заходах за межами своєї організації. Про це свідчить і досвід проведення цієї конференції, на яку не всі заявлені учасники з цієї причини спромоглися прибути.

 

Учасники конференції рекомендують:

 

1. На усіх рівнях державного управління створювати і надавати молоді необхідні умови для розвитку їх творчої активності і участі у вирішенні завдань переходу країни на засади сталого розвитку, збереження навколишнього природного середовища, вдосконалення національної екологічної політики, стимулювання розвитку екологобезпечних технологій; залучати молодь до співпраці у цих питаннях з органами влади.

Створювати для молоді необхідні умови праці і проживання, реалізації власного наукового потенціалу, дбати про відповідне матеріальне і моральне заохочення, можливість доступу до світових наукових надбань, інше.

 

2. Науковим установам, вищим навчальним закладам об’єднувати свої зусилля у розвитку творчих здібностей молоді, залученню їх до спільного виконання наукових досліджень і публікацій, участі у наукових школах, обміні науковими знаннями, підготовці наукових доповідей, дисертацій  тощо.

 

 

 

На засіданнях конференції

 

 

 


© Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины