РЕКОМЕНДАЦІЇ

п’ятої міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів” (6-9 жовтня 2009 р.)


Відділення наук про Землю НАН України, Придніпровський науковий центр НАН і МОН України та, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Інститут проблем природокористування та екології НАН України (ІППЕ НАН України) провели 6-9 жовтня п.р. у м. Дніпропетровську п’яту міжнародну науково-практичну конференцію “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів”. Конференція зареєстрована в УкрІНТЕІ (посвідчення № 150 від 14.04.2009 р.).

В оргкомітет конференції надійшли заявки від 100 організацій 11 країн на 254 доповіді представників органів влади, наукових установ, підприємств, громадськості щодо вирішення актуальних проблем переходу до сталого розвитку, раціонального природокористування, екологічної та техногенної безпеки тощо.

Конференція розглянула результати наукових досліджень в напрямках збереження і поліпшення стану природних систем, зниження техногенного навантаження на довкілля, розробки і впровадження стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів України, країн близького та далекого зарубіжжя. Вкотре підтверджено, що іншого шляху вирішення екологічних та соціальних проблем, крім переходу на принципи сталого розвитку, не існує. Ці принципи регламентують такий процес гармонізації взаємовідносин людини, суспільства, навколишнього природного середовища, при якому забезпечується збалансоване вирішення соціально-економічних завдань, збереження довкілля і природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення життєвих потреб нинішнього і майбутніх поколінь. Роль науково обґрунтованого прогнозування при розробці напрямків реалізації стратегії сталого розвитку буде постійно зростати, оскільки його результати дозволяють вчасно зосередити сили й засоби на вирішенні проблем нинішніх і майбутніх поколінь у забезпеченні необхідними ресурсами, достатнього рівня життя і здорового середовища життєдіяльності.

Після четвертої конференції у країні відбулися деякі позитивні зрушення у вирішенні означених проблем. Але й досі не прийнятий Закон України “Про Стратегію сталого розвитку України”. Подальше зволікання із радикалізацією державної політики у цьому напрямі вже недопустиме, може обернутися суттєвими негараздами для народу, незворотнім впливом на природу і здоров’я людей.

 

Учасники конференції вважають за необхідне наступне.

 

1) Всім науковцям, виробничникам, молоді, громадським організаціям:

·             всіляко сприяти, брати безпосередню активну участь у виробленні пропозицій щодо національної і регіональних стратегій переходу України на принципи сталого розвитку;

·             здійснювати аналіз, вносити пропозиції у відповідні органи щодо науково-технічних програм, пріоритетних напрямків розвитку економіки і збереження навколишнього середовища, основних засад та напрямків ефективної системи екологічної політики і виховання, міжнародного співробітництва у цій сфері.

 

2) Враховуючи особливу важливість реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, рекомендувати науковим організаціям всіляко сприяти виконанню Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу.

 

3) Рекомендувати державним та місцевим органам влади стимулювати апробацію та практичне впровадження масиву технологічних розробок вітчизняних академічних і галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських установ та організацій.

 

4) Стосовно необхідності реабілітації територій з радіаційним і хімічним забрудненням та сталого розвитку території видобування та первинної переробки уранової сировини (регіони Дніпропетровської та Кіровоградської областей) звернутися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України із проханням щодо повного фінансового забезпечення, починаючи з 2010 року, Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №656 від 05.05.2003 р.) та Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1691 від 16.12.2004 р.).

 

5) Вважати за необхідне прискорити корегування «Плану першочергових заходів на період до 2009 року з поліпшення екологічного стану м. Дніпродзержинська» (затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 р. № 1425-р) та виконання заходів цього плану, а саме:

·             розроблення і затвердження Концепції сталого розвитку міста Дніпродзержинська, яка має важливе програмне значення; і повинна систематизувати у часі та просторі усі заходи як “Державної цільової екологічної програми “Приведення в безпечний стан уранових об’єктів колишнього ВО “Придніпровський хімічний завод”, так й інші екологічні заходи на території міста;

·             створення системи комплексного екологічного моніторингу міста Дніпродзержинська, селищ Таромське і Сухачівка, території зони впливу хвостосховищ.

 

6) У подальшому розвивати системи екологічного моніторингу промислових регіонів та міст, в якому територіальний фактор виходить на перше місце. На законодавчому рівні створити умови для розвитку об’єктових (корпоративних) систем моніторингу та вимог до їх функціонування.

 

7) Рекомендувати Міністерству будівництва, архітектури та житлово-кому­нального господарства України у рамках створення Державної системи екологічного моніторингу розглянути можливість:

·             впровадження Державних будівельних норм «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище при плануванні територій (територіальна ОВНС), проект яких було розроблено Українським державним інститутом проектування міст «Дніпромісто» (м.Київ), іншим організаціями у 2002 р. В умовах переходу України на засади сталого розвитку цей документ забезпечить об'єктивне визначення прийнятності та доцільності планування території за критеріями екологічної безпеки та фіксації об'єктивних екологічних аспектів планування в юридичному полі;

·             запровадження досвіду європейських країн стосовно формування кліматичних коридорів і кліматичних островків як зон екологічної досконалості і комфорту на територіях промислових мегаполісів;

·             врахування екологічних факторів як пріоритетних у архітектурно-містобудівних проектах з метою забезпечення балансу інтересів людини і природного середовища.

 

8) Щодо вирішення проблем впровадження еколого-орієнтованих технологій видобутку корисних копалин та залучення в експлуатацію відходів виробництва:

·             з метою забезпечення подальшого сталого розвитку економіки держави, найбільш ефективного вирішення питань поліпшення соціально-екологічного стану, цільового використання частини ресурсних платежів на екологічну реабілітацію територій гірничодобувних регіонів, впровадження екологічно безпечних маловідходних технологій необхідне створення механізму Державної підтримки гірничодобувних підприємств у вигляді виваженого регулювання податкового тиску та створення сприятливого інвестиційного клімату;

·             враховуючи високий рівень впливу гірничодобувних об'єктів на довкілля, складність та значну вартість робіт по ліквідації наслідків їх діяльності, розробити законодавчу базу для створення спеціального фонду державного бюджету за рахунок діючих ресурсних платежів гірничих підприємств для здійснення комплексу робіт з ліквідації наслідків діяльності гірничодобувних підприємств та екологічної реабілітації територій після закінчення їх експлуатації;

·             прискорити розробку та прийняти Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України", де передбачити цілісний компенсаційний механізм використання природних ресурсів та відтворення екологічної ємності довкілля, розробити механізм управління екологічною безпекою, встановлення жорстких рамок цільового та адресного використання ресурсних платежів на вирішення екологічних проблем у гірничодобувних регіонах;

·             просити Верховну Раду України забезпечити:

- пріоритетне фінансування досліджень в області розробки ресурсозберігаючих технологій, у т.ч. технологій, що дозволяють розширити використання вторинних мінерально-сировинних ресурсів;

- створити розширену інфраструктуру інноваційного ринку і в першу чергу прискорити створення центрального і регіональних технологічних інформаційних центрів, завданням яких є сприяння впровадженню і тиражуванню ефективних ресурсозберігаючих технологій;

- використовуючи механізм пільгового оподатковування створювати законодавчі передумови до впровадження пріоритетних ресурсозберігаючих технологій, повторної розробки родовища та розробки техногенних родовищ, комплексного використання видобутої сировини;

- створити Державний інноваційний фонд впровадження нових ресурсозберігаючих технологій;

- розробити механізм законодавчого та нормативного стимулювання економії ресурсів, у тому числі використання вторинних мінерально-сировинних ресурсів;

·             рекомендувати гірничорудним підприємствам державним та місцевим органам влади:

- стимулювати апробацію та практичне впровадження технологічних розробок, направлених на реалізацію ідей сталого розвитку країни у галузі раціонального використання природних ресурсів:

а) технологічних схем відробки шламосховищ, в т.ч. з формуванням внутрішнього складу попереднього осушення шламів при вологому стані масиву та похилими шарами з застосуванням метода керованого обвалення уступів при вологому стані масиву;

б) спеціальних технологічних схем для безпечної повторної розробки відкритим способом круто падаючих родовищ з «втраченими» природно-багатими рудами, стійкість масиву гірських порід яких була порушена підземними роботами, що проводилися раніше;

в) комплексного використання більшості природних ресурсів, залучених у розробку;

г) при наявності відходів виробництва створити умови для можливості їх використання у якості сировини для наступних виробництв.

- державним та місцевим органам влади в якості першочергової задачі організувати роботу центральних та регіональних технологічних інформаційних центрів, завданням яких є:

а) виконання експертизи технологій на предмет надання їм статусу ресурсозберігаючих та пільгових умов для їх впровадження та функціонування;

б) створення банку екологічних, ресурсозберігаючих технологій;

в) сприяння їх впровадженню та тиражуванню в умовах регіону;

г) розробляти критерії та методики встановлення можливості розташування на території промислових регіонів нових та реконструйованих технологій.

- стимулювати апробацію та практичне впровадження масиву ресурсозберігаючих технологічних розробок вітчизняних, академічних і галузевих НДІ, забезпечуючи мінімальну кількість відходів та можливість подальшого їх використання в якості сировини для інших підприємств;

- клопотатися перед антимонопольним комітетом України забезпечити законодавчу підтримку підприємств, що впроваджують нові ресурсозберігаючі технології в їхній боротьбі з могутніми монополістами-конкурентами, що виробляють аналогічну продукцію чи аналогічні послуги без вимог екології;

- рекомендувати регіональним держадміністраціям активніше залучати підприємства малого і середнього бізнесу до створення наукоємної екологічної продукції та її впровадження у даній сфері.

Оргкомітет

 

 


© Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины