Национальная академия наук Украины

Институт проблем природопользования и экологии


Отдел научно-технической информации

Основные задачи

Научная библиотека

Музей экологии

 


 

Музей екології

 

НАУКОВІ  РЕЗУЛЬТАТИ

 

 

Основна виставкова експозиція музею присвячена науковим результатам інституту за весь період. Матеріали тут оновлюються регулярно, в залежності від отримання нових даних. За  роки існування музей відвідали більше тисячі осіб.

Приємно ознайомитись з успіхами і результатами відносно “молодого”, але вже з досягненнями міжнародного рівня інституту.

Чл.-кор.  НАН  України  М .Павлюк

Згідно з основними науковими напрямами інституту, затвердженими Президією НАН України, перший планшет під заголовком “Сталий розвиток” присвячений розробці та обґрунтуванню методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів України. Показово, що ще у 1991 р. Президія НАН України запропонувала інституту “розробку наукових основ збалансованого (стійкого) розвитку техногенно навантажених регіонів”. Але історично розробки з цієї проблематики почало проводити у 1998 р. Відділення, на базі якого створено інститут, а світова спільнота офіційно виголосила курс  на сталий розвиток тільки у 1992 р.

 

Планшети  музею

 

У першій редакції планшету мова йшла про  результати, котрі були відзначені в постановах Президії НАН України від 03.04.1996р. № 118 і від 24.06.1998р. № 222 за доповідями інституту з цієї теми.  Були наведені блок-схеми моделі сталого розвитку регіонів, її екологічного і соціального блоків, показники якості навколишнього середовища і індексу соціального розвитку території. Матеріали цього планшету та інших, слугували об’єктом  дискусій фахівців, які зустрічалися тут, що сприяло подальшому розвитку досліджень у цих напрямах, удосконаленню отриманих рішень, пошуку нових підходів.

Третя редакція цього планшету, яка підготовлена до 15-річчя інституту, цілком присвячена проекту Концепції переходу України до сталого розвитку, розробленому колективом інститута разом з  науковцями Інститута проблем ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України у відповідності з розпорядженням Президії НАН України від 02.06.2006р. На планшеті відображені основні положення  Концепції, у т.ч. мета, задачі, основні напрями переходу до сталого розвитку.

Проект був узгоджений з академічними Інститутами екології Карпат, географії, ботаніки ім. М.Г.Холодного, Радою по вивченню продуктивних сил України, розглянуто робочою групою під керівництвом академіка НАН України Кухара В.П. і схвалено на спільному засіданні Наукової ради НАН України з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку та Національного комітету України з програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” під головуванням академіка НАН України Костюка П.Г.

Автори інститутського варіанту проекту Концепції, який було взято за основу – Шапар А.Г., Ємець М.А., Копач П.І., Поліщук З.С., Тяпкін О.К., Хазан В.Б.

Вперше дано чітке, науково обґрунтоване визначення поняття “сталий розвиток” - як такий розвиток   суспільства, при якому задоволення потреб в природних ресурсах теперішніх поколінь не повинно ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти в них свої потреби, коли будуть узгоджені екологічні, економічні та соціальні складові розвитку, коли техногенне навантаження не буде перевищувати можливостей природного довкілля до самовідновлення, а суспільство усвідомить перевагу екологічних пріоритетів над іншими.

 

 

На конференції  „Проблеми

 природокористування,

 сталого розвитку та техногенної

 безпеки регіонів

 

 Конференція,  присвячена

 сталому  розвитку  регіонів

 

Щирі вітання колективу інституту за самовіддану працю і побажання високих державних відзнак.

Заст. голови-вчений секретар Комітету з Державних премій

України в галузі науки і техніки В.С. Стогній

Заст. академіка-секретаря Відділення загальної біології НАН України,

 директор Національного науково-природничого музею   НАН   України,

 чл.-кор. НАН  України  І.Г . Ємельянов

 

 

Від комісії НАН України

Дуже привабливий інформаційно насичений музей. Незважаючи на відносно короткий вік Інституту, музей дає достатньо повну інформацію про історію та досягнення колективу. Бажаю Інституту творчих успіхів і довголіття.

Чл.-кор.  НАН  України, професор  Мирослав  Павлюк

 

В ході створення методології вибору стратегії і критеріїв сталого розвитку регіонів, на основі котрих розроблено зазначений проект Концепції, було підготовлено і видано 18  монографій, у т.ч. “Методичні підходи до вибору та обґрунтування критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України” (1999 р.), “Методичні вказівки з розробки регіональних стратегій сталого розвитку” (2003 р.), “Стратегія і тактика сталого розвитку” (2004 р.) та інші.

 

З найщирішим побажанням Вам у Вашій великій справі для людства та всесвіту у цілому. Цінуємо Вас за Ваш великий шлях у вдосконаленні системи природокористування та екології України.

Представники Кіровоградської облдержадміністрації

 Синьогуб К.І., Папушой І.М.,  Качан Ю.В.

 

Практичне застосування цих результатів здійснено інститутом: в ході розробки проекту Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини, який Кабінетом Міністрів України постановою № 1691 від 16.12.2004 р. затверджений як Програма; при розробці пропозицій з впровадження принципів сталого розвитку в Східному та Південно-Східному регіонах України для представництва ООН в Україні; при підготовці низки документів для владних структур Дніпропетровської області, інші. Матеріали, подані на планшеті, дають загальне уявлення про стан, результати, подальші сценарії роботи з головного напряму інституту – сталого розвитку регіонів.

 

На  ланах   Придніпров'я

 

У  сталеплавильному  цеху

 металургійного  заводу

 

Про це йдеться мова у матеріалах засідання Президії НАН України від 20 лютого 2008р. (пост. № 58), на якому вчетверте інститут звітував про наукову та науково-організаційну діяльність і отримав схвальну оцінку.

Президія НАН України підкреслила, що інститут кваліфіковано виконує свою роботу, користь від його діяльності є і вона має стати ще більшою.

Президія НАН України висловила побажання інституту стати центральним, навколо якого мають групуватися профільні установи, збільшити координуючу роль з геоекологічних досліджень Придніпровського промислового регіону України.

Президія НАН України подякувала колективу інституту та його директору чл.-кор. НАН України Шапару А.Г. за внесок у збереження навколишнього середовища і побажала подальших успіхів у цій справі.

Не менш значущим є другий напрям інституту – розробка наукових основ регіональної системи екологічного моніторингу. Інститут вперше обґрунтував і розробив регіональну систему комплексного екологічного моніторингу. Це свого часу спонукало тодішнє Міністерство з охорони навколишнього природного середовища України під головуванням першого міністра Ю.Щербака провести на базі інституту нараду з питань  екомоніторингу  і  визнати  його  розробку   базовою  в  системі національного моніторингу. На її основі інститутом розроблені проекти обласної (“СЕМ “Придніпров’я”) і міської в м. Дніпропетровську систем екомоніторингу, які діють  з 1993 р. У 2003 р. розроблено проект системи екомоніторингу для м. Жовті Води.

 

Науковці інституту з німецькими

колегами у Ганновері

 

Вчені-ядерщики  із Китаю  знайомляться

 з  розробками  інституту

 

З великою вдячністю співробітникам інституту за надану прекрасну можливість познайомитись з чудовим музеєм. Як виявилось, у нас є не тільки загальні інтереси, але й конкретне пересічення з морської тематики.

Заст. директора Морського гідрофізичного інституту НАН України Г.К.Коротаєв.

 

Остання редакція планшету “Екологічний моніторинг” подає розгорнуту інформацію про побудову, функції, завдання, основні етапи проектування системи, застосування даних дистанційного зондування Землі, гармонізацію технологій опрацювання даних моніторингу з міжнародними системами і програмами та інше.

Зокрема, система екомоніторингу для м. Жовті Води, де серед контрольованих параметрів значаться дози Y-випромінювання, об'ємна  активність радону в атмосфері, активність радіонуклідів у природних середовищах, так само як і Програма сталого розвитку уранодобувного регіону викликали жвавий інтерес у китайських фахівців уранової галузі, які перебували в інституті.

 

Планшети  музею

 

Велике спасибі Інституту за те, що дозволили мені оглянути музей.  Робота, яка тут проводиться, дуже важлива і корисна!

З найкращими побажаннями  Оз Озборн, Об'єднане  Королівство Великобританія

 

Наша подяка керівництву інститута за підтримку молодих вчених і їх починань. Бажаємо колективу успіхів у питаннях сталого розвитку і рішення екологічних проблем Дніпропетровського регіону.

 Голова ради молодих вчених Дніпропетровської області,

 доктор технічних наук, професор Власов С.Ф.

Третій науковий напрям інституту – оцінка та прогноз екологічних наслідків застосування технологій та схем розміщення гірничопромислового виробництва поданий в музеї планшетами “Новітні технології” і “Спеціальне проектування”.

В першому із них висвітлюються розроблені інститутом наукові основи створення високоефективних екологоорієнтованих технологій видобутку корисних копалин відкритим способом. Технології базуються на принципах внутрішнього відвалоутворення, за якими здійснюється розробка крутопадаючих покладів з розміщенням розкривних порід у виробленому просторі кар’єру з застосуванням спеціальних способів формування робочих зон. Ці унікальні технології та їх окремі елементи захищені 22 авторськими свідоцтвами і патентами на винаходи, висвітлені у 13 монографіях. Впроваджені на кар’єрах Кривбасу, Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, Навоїнського гірничо-металургійного комбінату (Узбекистан).

У 1999 р. колектив авторів, серед яких директор інституту Шапар А.Г. і зав. відділу Поліщук С.З., удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки.

Планшет інформує про ефективність застосування таких технологій: складування відходів гірничого виробництва у виробленому просторі кар’єру у 3-5 разів скорочує відстань їх транспортування, обумовлює економію матеріальних і енергетичних ресурсів до 20%,зниження обсягів запилення та загазованості атмосфери до 40%, скорочення потреби у відведенні земельних площ (а це, як правило, родючі ґрунти) до 70%.

 

Вражають глибокі розробки інституту в галузі сталого розвитку, екологічного моніторингу і природоохоронних технологій.

 

В.Боков, Таврійський національний університет

 ім. В.І.Вернадського

 

 

Желаю процветания и новых идей в решении задач экологии. Надеюсь, что мой дед и дальше продолжит свое дело во имя  экологического будущего страны.

 

Студент Московского технического

  университета Сурков Д.А.

 

Шапар А.Г. і Поліщук С.З. серед лауреатів

Державних премій України у Маріїнському палаці

 

 

Зазначається також, що Мінпромполітики України за згодою НАН України, враховуючи великий досвід роботи, визнала інститут своєю головною організацією з розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів кар’єрів на відкритих гірничорудних розробках. На замовлення  Міністерства інститут розробив “Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва у залізорудних і флюсових кар’єрах”, яке зареєстровано в Мін’юсті і затверджено Мінпромполітики України як державний нормативний документ.

Цей планшет викликає неабиякий інтерес як у фахівців, так і у тих, хто вперше чує про такі незвичайні підходи. У перших це пов’язано з необхідністю вияснення нових розробок у цьому напрямі (а вони є і зараз патентуються), у других – викликає захоплення простотою схеми засипки кар’єрів, тобто лікуванням величезних “ран на теренах Землі”. Розміри таких кар’єрів багатьох відвідувачів вражають: у Кривбасі вони сягають 4 км уздовж, 1,5-2 км – вширш і до 350 м вглиб.

 

Видання  інституту

 

Залізорудний  кар'єр

 

Видання  інституту

 

Другий стенд цього напряму продовжує тему кар’єрів з позиції їх рекультивації як гірничотехнічними, так і біологічними способами. Мова йде про кар’єри, які вже не розробляються.

Інститут досліджує процеси формування вторинних екосистем на таких об’єктах. Науково обґрунтував рекомендації відносно створення різноманітної ландшафтної структури при екологічній реабілітації земель, порушених гірничими роботами.Довів, що додержання цих рекомендацій значно прискорить процес природного формування біосистем з високим ступенем біорізноманіття на рекультивованих землях і дозволить ефективно використовувати їх в якості коридорів для екологічної мережі України.

Дещо пізніше інститут підготував проект обласної програми “Використання порушених земель гірничодобувних підприємств в якості відновлювальних елементів екомережі Криворізького залізорудного басейну та Нікопольського марганцеворудного басейну”, яка затверджена сесією Дніпропетровської облради і почала діяти.  Згідно    з    даною    програмою   передбачається    створення Інгулецького (довжиною більше 130 км) та Солоно-Базавлуцького (довжиною більше 80 км) екологічних коридорів.

 

Планшет  музею

 

Об’єкти Інгулецького екокоридору на космічному знімку

 

Планшет  музею

 

Під науковим супроводом інституту на місцях покинутих залізорудних і марганцеворудних карєрів планується організувати 15 заказників загальною площею близько 3 тис.га.  За  безпосередньою  участю  інституту  вже створені і діють ландшафтні заказники “Візирка” (площа 121 га), “Вершина” (площа 48 га), “Богданівський” (площа 1387 га). До “Євро-2012” планується ввести у дію більше 10 заказників.

 

Велика подяка інституту за видатну роботу, проведену у напрямку збереження та відновлення природи.

Такий запис у книзі відвідувачів музею залишив заступник технічного директора ВАТ  “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, д.т.н. О.В.Романенко. Саме  цей комбінат першим відгукнувся на пропозиції інститута відносно відродження земель кар’єрів, активно впроваджує наукові розробки, має вже декілька заказників на таких землях.

 

Вивчаючи  екологію  Дніпра (науковець із

 Японії Кадоно Ацунобу і директор

 інституту Шапар А.Г.)

 

Стогній В.С. (Комітет з Державних

премій України) і Ємельянов І.Г.

(Відділення загальної біології НАН України)

 знайомляться з роботами по відродженню

 порушених земель

 

Вірю, що енергія керівництва інституту дозволить змінити стан природи тільки в кращу сторону (і не тільки в Україні).

Заступник директора технічного з охорони навколишнього

середовища  ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний

комбінат” В.М.Палєха

 

Розробляються технології прискореної рекультивації скельних відвалів Кривбасу з використанням біовідходів  сільськогосподарських і комунальних підприємств.

 

Зокрема, запропоновано використання осадів стічних вод для відродження ландшафтів відпрацьованих кар’єрів, удобрення декоративних насаджень, використання у зеленому лісопарковому господарстві, рекультивації земель тощо. З цією метою проведені відповідні санітарно-хімічні, -мікробіологічні, -паразитологічні, інші дослідження відносно їх безпечного застосування і рекомендації з цього приводу.

Тут же подається інформація про виконані інститутом проекти оцінки впливу на навколишнє середовище найбільш  складних об’єктів гірничодобувної, металургійної, вугільної, хімічної промисловості та наслідків їх закриття, а також підприємств замкненого ядерно-паливного циклу.

 Здійснені моніторингові радіоекологічні дослідження сховищ ядерного виробництва та інших небезпечних об’єктів.

Всі роботи здійснюються на підставі ліцензії Держбуду України.

 

З захопленням та професійною заздрістю від зробленого колективом інституту, побажанням заслуженої поваги від населення України і владних структур держави.

Директор Українського геологорозвідувального

 інституту Гошовський С.В.

 

Відроджена  природа    у

 відпрацьованому   кар'єрі

 

Директор інституту Шапар А.Г.

 і  начальник управління з екології Дніпропетровського

міськвиконкому Переметчик М.М. у Центрі управління

космічними польотами в Євпаторії

 

Черговий планшет серії наукових здобутків інституту присвячений аерокосмічній тематиці. Приводяться офіційні документи, згідно з якими інститут брав участь у таких дослідженнях.

 

Серед них: забезпечення вхідних даних і алгоритму ідентифікації наземних об’єктів для розробки програм дешифрування космічних і авіаційних знімків; рішення тематичних завдань аерокосмічного моніторингу базовими даними та даними наземних спостережень; класифікація катастрофонебезпечних об’єктів Придніпровського регіону, призначених для контролю методами дистанційного зондування Землі; експеримент зі спостереженням за особливо небезпечними районами області з використанням геостаціонарного супутника системи “Маркос” Європейського космічного агентства; створення системи біотестування на загальну токсичність і мутагенність об’єктів внутрішнього середовища на  космічних станціях та інші.

Демонструються фото з практичними результатами деяких  робіт. За цією тематикою інститут тісно співробітничає з Державним підприємством “Дніпрокосмос”, іншими відповідними структурами.

 

Екологічна карта м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області

Останній планшет цього циклу – “Ініціативні розробки”. Він містить матеріали відносно розробки екологічних карт Дніпропетровської області і м. Дніпропетровська, інноваційного проекту екологічно чистої та енергетично незалежної сільськогосподарської ферми, використання деградованих земель в якості екологічної мережі тощо.

На основі власної оригінальної методики і проведених наукових досліджень розроблені та видані масовим тиражем екологічні карти області і обласного центру, які в узагальненому вигляді характеризують не тільки екологічний стан і порушення компонентів природного середовища (повітря, вода, ґрунти), але й рівень захворюваності населення, викликаного цими порушеннями.

На картах явно простежуються кризові екологічні ситуації, які уже не є локальними, а охоплюють цілі промислові агломерації. Карти не мають аналогів в Україні.

 

Планшет  музею

 

У  заказнику  „Візирка”

 

Я дуже задоволений візитом до Інституту і тим, що дізнався про різноманітні роботи, які тут виконуються. Особливо вражений програмами, що створюються компетентними та кваліфікованими групами вчених. Мені хотілося б бачити розвиток близького співробітництва між Інститутом та тими програмами, що виконуються  в Університеті Арізони.

Доктор Мілер Сандарешан, проф. Університету Арізони (США).

В проекті сільськогосподарської ферми обґрунтовано оптимальну структуру господарства, мінімально необхідні площі земель, систему енергозбереження з використанням вітроенергетичних і біоенергетичних установок, споруд сезонної акумуляції сонячного тепла  тощо. Використано для підготовки проекту із фірмою “Амеко” в рамках Голландської державної програми сумісного існування.

 

 

 


© Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины