Национальная академия наук Украины

Институт проблем природопользования и экологии


Отдел научно-технической информации

Основные задачи

Научная библиотека

Музей экологии

 


 

Музей екології

 

НАУКОВО – ОРГАНІЗАЦІЙНА  ДІЯЛЬНІСТЬ

 

 

Основна планшетна експозиція музею розподілена на три частини відповідно до трьох вільних стін, які не мають вікон. Перша частина експозиції, яка налічує 4 планшети, інформує про науково-організаційну діяльність; друга частина із 6 планшетів, присвячена основним напрямам діяльності, науковим здобуткам колективу; третя частина із 4 планшетів сповіщає про видавничу діяльність, співробітництво, важливі події інституту. Додаткова експозиція із планшетів розташована на вертикальних стійках між вікон.

 

Планшети  музею

Відкриває експозицію планшет “Становлення інституту”. За дуже лаконічними матеріалами криється велика творча робота ініціаторів і виконавців ідеї створення інституту – голови Придніпровського     наукового    центру      академіка НАН України Пилипенка В.В. і члена-кореспондента НАН України Шапара А.Г.  Саме за їх поданням Президія НАН України у лютому 1988р. створила Відділення проблем природокористування та регіональної економіки, на базі якого 13 листопада 1991 р. було засновано Інститут проблем природокористування та екології НАН України.

 Але то був не простий процес – інститут будувався на діючих у той час у Дніпропетровську підрозділах трьох академічних установ: Інституту кібернетики ім.В.М.Глушкова (м. Київ), Інституту економіки промисловості (м. Донецьк), Інституту геотехнічної механіки (м. Дніпропетровськ), які мали свої тематичні плани і наукові здобутки, свою структуру і організацію праці, традиції і таке інше. 

Інтер'єр   музею

Нікопольський  ферросплавний  завод

 

Велике спасибі Інституту за те, що дозволили мені оглянути музей.  Робота, яка тут проводиться, дуже важлива і корисна!

З найкращими побажаннями

Оз Озборн, Об'єднане

Королівство Великобританія

До того ж Відділення проблем природокористування та регіональної економіки було введено до складу Інституту технічної механіки НАН України (четверта установа, яка приймала участь у цьому процесі), а керівник Відділення Шапар А.Г. був призначений  заступником директора цього інституту з наукової роботи.

Їх всього три, але зовсім не простих:

- розробка та обґрунтування методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів України;

- розробка наукових основ регіональної системи екологічного моніторингу;

- оцінка та прогноз екологічних наслідків застосування технологій та схем розміщення гірничопромислового виробництва.

Складність полягала і в тому, що всі указані напрями стосуються найбільш техногенно навантаженого Донецько-Придніпровського регіону і можуть бути освоєні лише зусиллями фахівців різних наукових галузей, як кажуть, на “стику наук”. Тому у складі інституту зараз є геологи і геофізики, гірники і машинобудівники, фізики і хіміки, медики і біологи, математики і юристи, фахівці інших галузей науки.

 

Планшет  музею

Науковці  інституту  за  роботою

Структура інституту (другий планшет) не тільки знайомить з керівним складом інституту, але й розкриває дослідницьку спрямованість наукових відділів, що відображено в їх найменуваннях: 

- екологічних основ технологій природокористування;

- системного аналізу і моделювання процесів природокористування;

- антропогенних змін геологічного середовища;

- соціально-економічних і ресурсних проблем переходу регіонів до сталого розвитку;

- екологічного нормування.

Саме така структура мала місце на час створення музею. У результаті подальшої реорганізації, що проводилась на вимоги рішення Президії НАН України (постанова № 58 від 20.02.2008р.) “Про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту проблем природокористування та екології НАН України”, кількість наукових відділів зведена до трьох, а саме:

§         відділ екологічних основ технологій природокористування;

§         відділ антропогенних змін природного середовища;

§         відділ екологічного нормування процесів природокористування.

Їх очолюють спеціалісти, які працюють з дня заснування інституту і більшість з яких починали свій шлях з рядових посад. Відділ екологічних основ технологій природокористування очолює директор інституту, д-р техн. наук, професор, чл.-кор. НАН України Шапар А.Г., визнаний вчений в галузі гірничих наук, у вирішенні проблем раціонального природокористування, сталого розвитку регіонів, техногенної і екологічної безпеки. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений діяч науки і техніки України. Керівник двох наукових шкіл з гірничої і природничої тематики. Заступник завідувача відділу – канд. техн. наук Копач П.І., фахівець в галузі гірничих наук.

 

Інтер'єр  інституту

Гордий і щасливий, що маю творчий контакт з енергійним і талановитим керівником Інституту – чл.-кор. НАН України А.Г.Шапарем і працівниками – творцями й реалізаторами унікальних, актуальних і перспективних напрямків і програм наукових досліджень багатого природними ресурсами, чудового за своєю природою Придніпров'я, збереження й охорона яких є шляхетною справою кожного її мешканця, кожного науковця-патріота.

Академік  НАН  України  М.А. Голубець

 

 

Відділ антропогенних змін природного середовища очолює канд. геол.-мін. наук Тяпкін О.К., який працює на посаді вченого секретаря інституту. Закінчив Національний гірничий університет за спеціальністю “гірничий інженер-геофізик”.

Відділ екологічного нормування процесів природокористування очолює канд. техн. наук  Ємець М.А., фахівець в галузі гірничих наук, колишній вчений секретар інституту.

На  науковій  конференції

С.н.с. Скрипник О.О. аналізує

результати досліджень

Науковий потенціал інституту – тема третього планшету. Наводяться дані про чисельний і кваліфікаційний склад співробітників; про спеціалістів, які захистили докторські та кандидатські дисертації, були відзначені державними стипендіями, про докторантуру і аспірантуру, наукові школи, роботу з молоддю.

За роки існування інституту проводилась постійна робота з удосконалення структури і схем наукової організації роботи підрозділів, що дало свої позитивні результати. Якщо при створенні інституту у 1991 р. налічувалось 238 співробітників і 9 наукових підрозділів, то через 10 років чисельність стабілізувалася на рівні 110 осіб і 5 наукових відділів. При цьому обсяг робіт зріс майже вдвічі.

За цей період  співробітниками інституту захищено 7 докторських і 8 кандидатських дисертацій. Але, на жаль, з тих списків, що демонструються на планшеті, на сьогодні залишились одиниці. Єдиною втіхою є те, що всі вони перейшли на роботи не нижчого рівня: в облдержадміністрацію, очолили кафедри у престижних вузах, викладають за кордоном.

З метою омолоджування вікового складу, створення надійної бази для підготовки молодих науковців і залучення молоді до вирішення екологічних проблем при інституті діють докторантура і аспірантура зі спеціальностей: “екологічна безпека”, “відкрита розробка родовищ корисних копалин”, “екологія”; створені і працюють філії кафедр екологічного спрямування Національного гірничого університету, Національної металургійної академії України, Придніпровської державної академії будівництва і архітектури, Дніпродзержинського технічного університету; регулярно, раз на два роки, проводиться міжнародна молодіжна наукова конференція “Довкілля-ХХ1”, інші заходи.

 

Желаю институту успешной деятельности на поприще науки и природоохранных мероприятий.

 

 Участница II  молодежной конференции «Довкілля-ХХ1»

Елена Ласт,  н.с. Института автоматики, г. Владивосток

 

Планшет  музею

 

 

Мабуть цей планшет надихнув відвідувача Когана Л.С. залишити такий запис у книзі музею:

 Считаем, что институт может быть кузницей научных кадров в найактуальнейшей области науки экологии. Экспонаты музея это подтверждают в полной мере. 

Тільки за останні роки інститут значно поповнився молодими спеціалістами, серед яких є й ті, що стажувалися за кордоном, вільно володіють іноземними мовами, мають хист до наукової праці. З їх приходом середній вік науковців в інституті знизився до 53 років.

Створюючи музей, організатори дбали не тільки про сьогодення і майбутнє інституту, але й про минуле, про історичні витоки нашої діяльності. Підставою для цього була будівля інституту, історія її створення. Про це нагадує черговий планшет музею “Наш дім”. Історія будинку інститута починається  18 січня 1907 р., коли катеринославська дворянка Юлія Йосипівна Нестелей уклала духовний заповіт, де передбачала будівництво жіночої гімназії на своїй землі і за власні кошти.

 

 

Будинок  гімназії  (1912р)

 

Урочисте відкриття меморіальної дошки

(у центрі заст. голови облдержадміністраці

ї Сергєєв В.В., директор інституту Шапар А.Г.)

Міська Дума Катеринослава приймає рішення про побудову жіночої гімназії на вул. Московській, 6 (дивно, але й на сьогодні ця адреса не змінилася) і на знак вдячності присвоює гімназії її ім’я.

01 вересня 1912 р. ІІІ міська жіноча гімназія імені Ю.Й.Нестелей розпочала свою роботу. В ній налічувалось 8 основних класів, 2 приготовчих і один паралельний, в яких навчалось 500 гімназисток. 10 найкращих із них отримували іменні стипендії Ю.Й.Нестелей.

Віддаючи шану цій благодійниці, бажаючи звернути увагу сучасних заможних людей і меценатів на такий благородний вчинок, вчена рада інституту прийняла рішення про увічнення пам'яті Ю.Й.Нестелей шляхом встановлення на будинку інституту меморіальної дошки на її честь.

01 вересня 2006 р., рівно 94 роки потому, у День знань, який відмічає Україна, в присутності мешканців міста, за участю заступника голови облдержадміністрації Сергєєва В.В. на будинку інститута була урочисто відкрита меморіальна дошка. На плиті із білого мармуру викарбувані слова:

ПАМ'ЯТКА АРХІТЕКТУРИ

Будинок ІІІ міської жіночої гімназії

споруджено у 1910-1912 рр.

(архітектор  Д.С.Скоробогатов)

на кошти дворянки

Юлії Йосипівни Нестелей.

На вшанування пам'яті  благодійниці

гімназії було присвоєно її ім'я.

 

Дарунки  музею

Дошка спроектована і виготовлена коштом співробітників інституту і спонсорів. Ця подія відображена на спеціальному планшеті “Подих століття” біля музею.

На планшеті всередині музею розміщені фото будинку гімназії 1912 р. і сучасного його вигляду, інтер’єри великої зали і сходових переходів (які зберегли свій первісний вигляд), робочих кімнат. Тут же подана історична довідка про установи освітянського плану, які перебували у будинку на протязі усіх років. Виключення складає  період після визволення Дніпропетровська від німців, коли тут працював евакогоспіталь.

До 15-річчя створення інституту вперше майже за століття пофарбовано фасад будинку.

 

 

Видання 1901р., від д-ра мед.наук,

 професора Деркачова Е.А.

 

 

 

 

 


© Институт проблем природопользования и экологии НАН Украины