Національна академія наук України

Інститут проблем природокористування та екології



вул. Московська 6, Дніпропетровськ, 49000, Україна
тел.:(0562)453043 факс:(056)7447192
e-mail: ippe-main@svitonline.com

 

 

 

Інститут створений за рішенням Президії НАН України 13.11.1991 р. при активній підтримці місцевих органів влади, безпосередній участі голови Придніпровського наукового центру академіка Пилипенка В.В. і члена-кореспондента НАН України Шапара А.Г. Входить до складу Відділення наук про Землю НАН України. Інститут став першою академічною установою, заснованою після проголошення незалежності України.

 

Інститут налічує 100 співробітників, із них три доктори наук, 15 кандидатів наук. Директор інституту – Шапар А.Г. (очолює інститут від дня заснування)– видатний вчений в галузі гірничих наук, проблем раціонального природокористування, сталого розвитку, техногенної і екологічної безпеки, доктор технічних наук,професор, член-кореспондент НАН України.

 

Главный корпус институтаДослідження в інституті проводять наукові відділи:

- екологічних основ технологій природокористування;

- антропогенних змін геологічного середовища;

- екологічного нормування

і вимірювальна хіміко-аналітична лабораторія.

 

Основні напрями наукових досліджень:

- розробка та обґрунтування методології вибору стратегії сталого розвитку техногенно навантажених регіонів України;

- розробка наукових основ регіональної системи екологічного моніторингу;

- оцінка та прогноз екологічних наслідків застосування технологій та схем розміщення гірничопромислового виробництва.

 

Інститут чотири рази звітував про наукову і науково-організаційну діяльність на засіданнях Президії НАН України і отримував позитивну оцінку.

 

Деякі результати наукових досліджень:

Вперше в Україні запропоновано методологію вибору стратегії, критеріїв і показників сталого розвитку техногенно-навантажених регіонів. На її основі, зокрема, за завданням НАН України у 2006 р. підготовлено проект Концепції переходу України до сталого розвитку. Після узгодження з відповідними академічними установами Президія НАН України направила проект Концепції до владних структур держави.

У 2004 розроблено проект Державної програми забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини; затверджена відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Розроблені наукові основи створення високоефективних технологій видобутку корисних копалин відкритим способом, які базуються на принципах внутрішнього відвалоутворення. Технології впроваджені на гірничих підприємствах України, Росії, Узбекистану; відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки 1999 р.

Розроблені технології відродження порушених гірничими роботами земель в якості елементів екологічної мережі. На їх основі підготовлено проект Регіональної програми використання таких земель в якості елементів екомережі Криворізького залізорудного і Нікопольского марганцеворудного басейнів на 2007 -2014 рр., яка затверджена Дніпропетровською обласною радою. Згідно з програмою за науковим супроводом інституту вже створено 6 природних заказників на землях гірничозбагачувальних комбінатів.

Технології відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки 2008 р.

Наукова робота «Закономірності генезису відкритих екосистем пост техногенних ландшафтів Криворізького залізорудного басейну» відзначена премією Президента України для молодих учених 2009 р.

Вперше в Україні розроблені наукові рекомендації зі створення системи комплексного екомоніторингу (СЕМ), у т.ч. Концепція створення регіональної (СЕМ «Придніпров’я») , міських (у т.ч. для м. Дніпропетровська) подібних систем. У 1993 р. Мінохоронприроди України прийняли її за базу при розробці СЕМ «Україна» і Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища.

В ініціативному плані інститут з 2010 р. розробляє наукове обґрунтування і забезпечення переводу басейну р. Дніпро до сталого функціонування.

 

За високі досягнення у науковій діяльності співробітники інституту Шапар А.Г., Поліщук С.З., Копач П.І., Скрипник О.О., Романенко В.Н. удостоєні Державних премій України в галузі науки і техніки, інженер Сметана С.М. – Премії Президента України молодим вченим, двоє: Шапар А.Г. і Ємець М.А. відзначені почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України» і «Заслужений природоохоронець України» відповідно.

Інститут визнаний:

- базовою організацією НАН України з метрологічного забезпечення спеціальних видів вимірювань в галузі природокористування, екології, сталого розвитку регіонів;

- головною організацією Мінпромполітики України з науково-технічного напрямку по розрахунку і обґрунтуванню стійкості бортів на відкритих гірничорудних розробках;

- організацією-контрагентом Системи державної екологічної експертизи Мінприроди України.

 

При інституті працюють наукові школи: з проблем екологічної безпеки і сталого розвитку гірничопромислових регіонів; геомеханічних основ технологій видобутку корисних копалин, очолювані член-кореспондентом НАН України Шапарем А.Г.

 

Інститут проводить навчання в аспірантурі і докторантурі за спеціальностями: екологічна безпека, екологія, відкрита розробка родовищ корисних копалин.

Інститут підтримує творчі зв’язки на основі договорів про співробітництво з 40 науковими і освітянськими установами, підприємствами, громадськими організаціями України, Росії, Казахстану, Узбекистану, Німеччини, Швеції, іншими.

 

При інституті створено музей екології і фотокартинна галерея «Мистецтво і екологія», які відвідали понад півтори тисячі науковців, освітян, виробничників, представників громадських організацій, засобів масової інформації України і деяких зарубіжних країн.

 

Мемориальная доскаВстановлена історія будинку інституту. Ця старовинна триповерхова будівля площею 4 тис. кв. метрів призначалась для жіночої гімназії. Побудована у 1911 р. на землі і за кошти катеринославської дворянки Ю.Й.Нестелей, котра заповідувала для цього своє майно. 01 вересня 1912 р. в ній почали навчання 500 гімназисток; десятьом найкращим виплачувались іменні стипендії Нестелей. Міська дума Катеринослава за цей благородний вчинок присвоїла гімназії її ім’я.

 

Колектив інституту, віддаючи шану благодійниці, 01 вересня 2006 р., у День знань урочисто встановив на фасаді будинку меморіальну мармурову дошку на її честь. Будинок є пам’яткою архітектури.

Впровадженні наукові розробки Інституту

 

 

 

 

 

 

 


© Институт проблем природокористування та екології НАН України